Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Я просто сижу здесь, на краю этой негостеприимной реальности, и вдыхаю запах свободы. Мне нужно поделиться с тобой моей историей, и поверь мне, она откроет тебе глаза на то, что за пределами обыденной жизни есть мир, полный разноцветных закладок в голове и незабываемых приключений.
Дело было на выпускном вечере. Все одноклассники в праздничных нарядах и ярко-красных румянцах, а я решила, что этот вечер будет непохожим ни на один из предыдущих. Я решила превратить наш выпускной в эпическую psychedelic вечеринку, где все будут на расслабоне, и каждый миг будет наполнен нирваной.
Я знала, что нашла способ сделать этот вечер действительно незабываемым - закладки марихуаны. Идея закладки сама пришла ко мне, как маяк в море бескрайней скуки. Я начала чекать места, где можно было приобрести этот запретный плод глубинки. И так я стала частью настоящего андерграунда, где собирались самые отъявленные наркоманы и искатели приключений.
Так я нашла своих героев, которые были готовы на всё ради новых ощущений. Они предложили мне амфу, стаф, и еще кучу всего, но мне нужны были только шишки. Я собрала все деньги, которые могла найти, и согласилась на сделку, чтобы получить этот запретный плод нашей "свободы".
Настал долгожданный выпускной. Все собрались в нарядных платьях и костюмах, но никто не ожидал, что этот вечер будет на своей волне. Я спрятала шишки в блестящей сумочке, которая незаметно лежала рядом с брошенными платьями и галстуками. Все было готово к нашириванию.
Вечер начался оживленным разговором и танцами. Музыка играла на всю громкость, и я чувствовала, как каждая нота проникала в мою душу. Я знала, что момент настал. Все были на расслабоне, и никто не заметил, как я вытащила шишки из своей сумочки.
| И вот они были перед нами - прекрасные шишки марихуаны! Каждая мошка на них сверкала, словно маленькие звезды, приглашающие нас в свой мир. Мы наширились, и казалось, что время остановилось, а наш разум раскрылся на все сто. Все вокруг превратилось в яркие краски и пульсирующие формы. Мы были на вершине нирваны, и ничто уже не имело значения. |
Мы продолжали танцевать, и я видела, как подруги и друзья улыбались и сияли от внутреннего счастья. Кажется, что в этот момент все наши проблемы растворились в облаке марихуаны, и осталось только чувство свободы и безграничности.
Мир тянулся до бесконечности, и я задумалась о том, как невероятно, что с такого исходного момента мы попали в этот мир музыки и красочных образов. Вся наша жизнь сводилась к дерганому дыханию и смеху. Мы были одним целым, и ничто не смогло бы нас остановить.
В какой-то момент я осознала, что мои глаза краснели и расширялись, словно звездные пути куда-то в другую реальность. Я была счастлива, как никогда раньше, и поняла, что это был момент, который я запомнила навсегда. Наш выпускной стал незабываемым приключением, полным экзотических закладок и наших настоящих чувств.
Теперь я сижу здесь, в этой тусклой реальности, и вспоминаю этот миг. Я понимаю, что это был всего лишь мгновенье, но оно открыло мне новый мир возможностей и свободы. Я узнала, что необычные путешествия души могут начаться с неглубокого вздоха и маленькой закладки в голове.
Так что, если ты готов открыться для новых приключений, присоединяйся ко мне. В мире psychedelic никогда не бывает скучно, и уверяю тебя, что ты найдешь свой собственный путь к нирване. Просто не бойся поделиться этим миру.